73 учасники, 3 конкурсні дні: у Запоріжжі завершився регіональний відбір WorldSkills Ukraine

Впродовж двох днів 73 професіонали з усієї Запорізької області показали клас на WorldSkills Ukraine! Федерація металургів України вже 7 років поспіль є партнером конкурсу, а компанія “Метінвест” – генеральним спонсором, зокрема регіональних відборів у Запорізькій, Донецькій та Дніпропетровській областях. Компанія “Інтерпайп” підтримує конкурс за компетенцією “Мехатроніка”. 

Сьогодні, 21 січня 2022 року, в Запоріжжі провели офіційне закриття першого етапу та нагородження призерів. Вони представлятимуть область у національному фіналі.

“Підтримка WorldSkills Ukraine Федерацією, компаніями “Метінвест” та “Інтерпайп”, є показовим прикладом інвестицій бізнесу в майбутнє. У такий спосіб ми доводимо, що робітничі професії є потрібними, престижними та цінними. Більше того, на майданчиках конкурсу учасники спілкуються між собою, перетинаються з роботодавцями. Дякую усім, хто разом з нами організовує конкурс і створює умови для розвитку молоді”, – сказала голова Галузевої ради Федерації металургів України Олена Колеснікова

У конкурсі змагалися учні місцевих закладів професійної та фахової передвищої освіти, робітники, що працюють. Для допуску на конкурсний майданчик кожен проходив експрес-тестування на COVID-19.

Конкурс у Запорізькій області проходив за 8 компетенціями:

  • токарні роботи;
  • електромонтажні роботи;
  • слюсарні роботи;
  • кладка цегли;
  • підйом і транспортування вантажів;
  • експлуатація та обслуговування залізничного транспорту;
  • перукарське мистецтво;
  • зварювальні роботи.

Окрім Олени Колеснікової підтримати учасників приїхала очільниця підкомітету з питань професійної та фахової передвищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль, заступник Міністра освіти і науки Олександр Костюченко та генеральна директорка директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

Більше про WorldSkills Ukraine: http://www.worldskillsukraine.org/ 

Фото: bit.ly/3AeEY7D

Нагадаємо, що раніше представниця ФМУ роз’яснила етапи підготовки професійних стандартів. 

 

Хочу бути розробником (і це не тільки про ІТ)

11 років тому бізнес вчергове скаржився чиновникам на якість підготовки фахівців у вишах та училищах. Тоді ми спровокували дискусію: чи реально враховує трудове і освітнє законодавство стан справ на ринку праці?

Далі були тривалі обговорення з освітянами та профспілками. Які саме обрати інструменти? Досвід яких країн буде корисним Україні? Після досліджень та консультацій орієнтуватись вирішили на Велику Британію.

Федерація металургів України одна з перших в Україні перейшла від розмов до дій. Тож не дивно, що зараз саме наше об’єднання найактивніше займається розробленням професійних стандартів на заміну застарілим кваліфікаційним характеристикам. Для того, щоб поширити практику профстандартів на інші сфери, ми відкрито ділимось досвідом. Сподіваюсь, він буде корисним іншим роботодавцям, які вболівають за позитивні зміни на українському ринку праці.

Чому це важливо?

Професійний стандарт є пусковим механізмом для багатьох процесів. Наприклад, на його основі розробляється освітній стандарт, який є базою для навчальних планів та програм. В результаті не доводиться бідкатися про “підготовку не тих і не так”.

Використовуючи професійний стандарт hr-менеджери складають своєрідні кар’єрні маршрути. Маючи такий маршрут набагато легше мотивувати робітників підвищувати кваліфікацію, кар’єрно рости на підприємстві. Також стандарт можна використовувати для тестування кандидатів під час прийому на роботу. Закриваючи вакансію, hr може бути певним у кваліфікації працівника.

Ще професійний стандарт є гарним підґрунтям для профорієнтації. Він дає зрозуміле пояснення в чому суть роботи представника певної професії, які знання та вміння необхідні для отримання конкретного фаху.

Але заради справедливості вкажу, що розроблення професійного стандарту або перегляд вже існуючого процес складний, бюрократичний і доволі дороговартісний. Розроблення одного стандарту може коштувати роботодавцю сотні тисяч гривень, адже потрібно відволікати працівників від виконання прямих обов’язків.

Однак ефект того вартий. Розробка стандарту є інвестицією в розвиток бізнесу. По-перше, це дозволяє впливати на якість підготовки кадрів. А по-друге, працівники підприємств можуть швидко підтверджувати кваліфікацію через кваліфікаційні центри (оцінювання в центрах проводиться тільки на затверджені профстандарти).

Ще один бонус – можливість відносно швидко виводити на ринок праці нові професії і офіційно закріплювати їх. Раніше при внесенні до Класифікатора нової професії потрібно було подати до неї кваліфікаційну характеристику. Водночас така характеристика могла розроблятись тільки на професії, що вже існують в Класифікаторі. У жовтні цього року Уряд вніс зміни до Порядку розроблення профстандартів і дозволив розробляти стандарти на професії, яких немає в Класифікаторі.

Роботодавцю, який хоче розробити професійний стандарт: покрокова інструкція

  1. Перш за все треба з’ясувати чи затверджений стандарт за потрібною вам професією або чи не розробляється він іншою робочою групою. Якщо стандарт вже готується, можна підключитися до процесу і співпрацювати із вже сформованою робочою групою.
    Якщо потрібно братися за роботу з нуля, доведеться вивчити наявний стан справ, сформувати та подати на реєстрацію до Національного агентства кваліфікацій заявку на розроблення стандарту. У заявці вказуємо: назву проекту профстандарту, КВЕД-2010, код і назву професії, назву професійної кваліфікації, орієнтовний строк роботи над проектом, інформацію про розробника та веб-сайт, на якому буде проводитися громадське обговорення проекту документа. Впродовж 10 робочих днів агентство має повідомити про результати розгляду заявки.
  2. Тепер треба сформувати робочу групу, куди мають увійти профільні експерти – представники підприємств, профспілок, науковці та освітяни. Найбільше виграють розробники, які є членами галузевих рад. Вони фактично мають постійно діючі робочі групи для розроблення профстандартів за потрібними їм професіями. Входження галузевої ради до складу Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні також буде перевагою, адже це означатиме доступ до експертної оцінки проекту документа.
  3. Основою для розроблення професійного стандарту є функціональний аналіз. Для підготовки проекту документа працівники різних підприємств мають заповнити анкети з оцінками своїх трудових функцій. Чим більше робітників з відповідною кваліфікацією заповнять такі анкети, тим об’єктивним буде результат. Аналіз опитування складатиме основу проекту профстандарту. Водночас треба врахувати, що стандарти мають єдину структуру, якої треба дотримуватися під час оформлення документа. Наведу кілька з обов’язкових блоків: вимоги до освіти фахівця, його професійного розвитку, опис загальних компетентностей, необхідних для виконання роботи тощо.
  4. Готовий проект професійного стандарту опрацьовують усі експерти робочої групи і після цього проводять його громадське обговорення. Якщо професія передбачає мультизадачність і зачіпає додаткові професійні сфери, робоча група може залучити інші галузі. Отримавши висновки, фінальний проект документа має бути оприлюднений на вказаному в заявці сайті щонайменше на місяць.
  5. Врахувавши зауваження та пропозиції, надані під час громадського обговорення, проект профстандарту направляється на перевірку. Якщо розробник є членом Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні – він направляє проект до цього органу. В іншому випадку перевірку здійснює Нацагентство кваліфікацій.
  6. Орган, який проводив перевірку, направляє проект професійного стандарту та свій експертний висновок про дотримання у ньому вимог законодавства до Мінекономіки для затвердження. Міністерство має затвердити стандарт впродовж місяця. Документ вважатиметься чинним після внесення до реєстру стандартів (https://register.nqa.gov.ua/profstandarts).

Зараз у Верховній Раді України проходить друге читання законопроект №4147, який стосується функціонування національної системи кваліфікацій. Він вводить у трудове законодавство поняття часткових кваліфікацій, закріплює пріоритетність професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками. Крім того, після прийняття законопроекту розробники професійних стандартів, після проходження відповідної процедури, зможуть самостійно затверджувати їх (замість Мінекономіки). Це суттєво спростить процедуру розроблення профстандарів. А поки стежимо за рухом законопроекта.

Які документи знадобляться розробникам?

***

Будемо чесними: левова частка відповідальності за успіх змін на ринку праці та в освіті лежить на нас – роботодавцях. Ми повинні стати лідерами цих змін. Ніхто не побудує успішне українське майбутнє за нас. Тому вже зараз потрібно об’єднувати зусилля як на галузевому, так і на національному рівні.

Олена Колеснікова, Голова галузевої Ради Федерації металургів України.

Авторський блог для порталу ЛІГА.net. Оригінал: https://blog.liga.net/user/okolesnikova/article/42738 

Думки роботодавців щодо дуальної освіти в Україні. Розпочинаємо серію інтерв’ю

Федерація металургів України долучилася до ініціативи Української Асоціації Маркетингу в партнерстві з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, Державною установою «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти»  щодо проведення дослідження з метою вивчення реального досвіду роботодавців, які беруть участь у підготовці здобувачів освіти за дуальною формою.

Висловлені роботодавцями думки та поради стануть основою  рекомендацій органам державної влади та закладам освіти щодо створення сприятливих умов для наближення навчання до вимог ринку праці.

В рамках першого етапу дослідження було проведено глибинні інтерв’ю з підприємствами- партнерами закладів освіти в процесі реалізації  пілотного проекту МОН України «Щодо запровадження пілотного проекту у закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти» (Наказ МОН від 15.10.2019).

Результати дослідження є відкритими і ми починаємо знайомити громадськість з думками підприємств – партнерів закладів освіти.

Інтерв’ю з Валентиною ПУЧКОЮ, HR-директором EDS Engineering, координатором дуальної освіти на підприємстві

Ми почали впроваджувати дуальну форму здобуття освіти рік тому – в 2019 році, оскільки відчуваємо брак в кваліфікованих кадрах на підприємстві. Ми ініціювали таку співпрацю з Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка», оскільки саме в цьому закладі освіти є кафедра електроенергетики, яка готує фахівців відповідної спеціальності, а саме «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Окремо відмічу, що одним із найважливіших факторів успіху було бажання викладачів співпрацювати з нами як одним із провідних підприємств регіону для працевлаштування студентів.

Ми підписали рамковий договір з закладом освіти, в якому зазначено наміри про участь в експерименті. Можливість проведення такого експерименту надав Наказ МОН від 15.10.2019 «Щодо запровадження пілотного проекту у закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти».

Наступним нашим кроком було спілкування  зі студентами, під час якого ми розповісти їм про компанію EDS, нашу корпоративну культуру, умови праці та очікування від здобувачів за дуальною освітою. Ми узгодили індивідуальні навчальні плани студентів та програму навчання на робочих місцях протягом навчального року. Тепер вісім майбутніх бакалаврів, що їх було прийнято в штат, два дні на тиждень працюють в EDS, а решту часу слухають лекції та приймають участь у семінарах у виші. Звичайно, кожен студент має свого наставника, висновок якого після завершення програми враховується при оцінюванні здобувача закладом освіти.

Чим же для нашого підприємства вигідна співпраця з закладом освіти? За нашим досвідом, молодий спеціаліст, який після закінчення вишу потрапляє на наше підприємство, потребує щонайменше 3 роки для того, щоб стати справжнім фахівцем. Отже, коли ми надаємо студентові змогу отримувати практичні навички на реальному підприємстві ще під час навчання, то вже на кінець його навчання у закладі освіти отримуємо готового спеціаліста, який може одразу стати до повноцінного виконання трудових обов’язків на нашому підприємстві.

В чому вигода для самого здобувача та закладу освіти? Кожен студент має наставника на підприємстві, котрий знайомить його з особливостями роботи в компанії, її корпоративною культурою, що дає змогу здобувачеві приймати поінформовані рішення щодо своєї майбутньої професійної кар’єри. Здобувачі отримують можливість писати кваліфікаційні роботи на основі реальних даних і реальних кейсів. Також вони мають доступ до даних, які описані не в підручниках багаторічної давнини, а отримують можливість бачити та працювати на сучасному обладнанні.

Звичайно, не всі здобувачі після випуску залишаються працювати на нашому підприємстві: це цілком природньо. Але це краще, ніж коли до нас потрапляє фахівець, а потім «нудьгує» або не знає, що й як робити на робочому місці – це збитки для підприємства та для самої людини.

Ми можемо сказати, що сьогодні потрібно міняти освітні програми. Коли ми співпрацюємо з закладом освіти, наприклад з НТУ «Дніпровська політехніка», викладачі питають, які курси читати, на що саме акцентувати увагу, вони підвищують свою кваліфікацію, співпрацюючи з підприємством. Звичайно ж, це відображається на освітньому процесі. Саме тому ми дуже задоволені співпрацею з цим закладом освіти. На жаль, не всі виші такі – маємо й інший досвід.

Проте ми впевнені, що майбутнє України – саме за дуальною освітою, за допомогою якої бізнес має шанс отримувати та виховувати класних фахівців, які, в свою чергу, будуть рухати економіку України вперед.

 

Дослідження триває. Просимо підприємства висловлювати свої думки та поради, відповівши на запитання анкети за посиланням 

 Посилання на анкету   

Збір даних не охоплює тимчасово окуповані території АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя. 

 

Просимо взяти участь в опитуванні щодо організації дуальної форми здобуття освіти

Федерація металургів України долучилася до ініціативи Української Асоціації Маркетингу в партнерстві з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, Державною установою «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» провести опитування з метою виявлення основних проблем щодо впровадження дуальної форми здобуття освіти (ДФЗО) в Україні.

Будемо вдячні за Ваші відповіді, які займуть до 10 хвилин Вашого часу та будуть використані для розробки рекомендацій органам державної влади та закладам освіти щодо створення сприятливих умов для наближення навчання до вимог ринку праці та розвитку дуальної освіти. Всі питання стосуються виключно організації дуальної форми здобуття освіти для здобувачів закладів фахової передвищої (коледжі) та вищої освіти в Україні.

Збір даних не охоплює тимчасово окуповані території АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя.

Просимо надати відповіді до 10 червня 2020 року.

Посилання на анкету https://forms.gle/YgnF2rK3xF7xCCu48