Часткові кваліфікації надважливі для ринку праці, тож заклади вищої освіти можуть розкрити їхній потенціал через короткострокові програми

Часткова кваліфікація не є альтернативою повній кваліфікації. Інакше є ризик втратити якість, фаховість кадрів. Однак якщо розглядати часткові кваліфікації (мікрокваліфікації) як елемент гнучкості кваліфікацій, інструмент для кар’єрного росту людини – вони цілком задовольняють запити і роботодавця, і працівника.

Про це розповіла член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Голова галузевої ради ФМУ Олена Колеснікова сьогодні, 17 листопада, під час другої Міжнародної науково-практичної конференції “Розбудова внутрішніх систем забезпечення якості у ЗВО України: інструменти та виклики”. Захід об’єднав лідерів у сфері забезпечення якості освіти, експертів з теми професійних та освітніх кваліфікацій України та Європи.

“Оскільки я, зокрема, представляю інтереси роботодавців ГМК, добре знаю їхні проблеми і потреби. Наприклад, на підприємствах постійно оновлюють обладнання, впроваджують нові технології виробництва продукції. Відповідно, треба  вчити працівників правильно працювати з новаціями. Іноді немає необхідності опановувати повну кваліфікацію для роботи за новим процесом, достатньо додати лише часткову кваліфікацію. Можливість швидко отримувати потрібні знання, підтверджувати їх документом, офіційно працювати або мати допуск до роботи є вкрай актуальними. Війна загострила потребу в швидкості, мобільності, гнучкості. Люди не мають можливостей зараз витрачати роки на навчання, хочуть якнайшвидше мати роботу. Освітній сектор повинен чути ці запити і пропонувати рішення. Одним з таких є розвиток короткострокових програм” – зазначила Олена Колеснікова.

Вже після початку повномасштабної війни було прийнято законопроект 4147, який ввів у трудове законодавство поняття “часткових кваліфікацій”. Це дозволяє роботодавцям працевлаштовувати за частковими професійними кваліфікаціями, а людям – швидко підвищувати кваліфікацію. Водночас заклади вищої освіти часто здійснюють підготовку лише за повними кваліфікаціями, рідко пропонують короткі програми підготовки для здобуття часткових кваліфікацій.

“Підприємства ГМК нерідко зверталися до закордонних вишів за послугою підвищення кваліфікації гірників та металургів за короткостроковими навчальними програми. Оскільки кожне українське підприємство ГМК має підрозділ, що займається освітніми питаннями, вони разом з іноземними колегами переглядали наявні програми і додавали або змінювали модулі, необхідні саме нашим підприємствам. Тобто ми не отримували готових рішень, а мали допрацьовувати якісно складену основу. Я хочу дати нашим закладам вищої освіти чіткий меседж від роботодавців: розвивайте короткострокові навчальні програми. Подивіться на них як на інструмент, що зможе забезпечувати неперервну освіту, допоможе підтримувати конкурентність на ринку праці і підвищення кваліфікації. Врешті, якщо ви зможете надавати якісні послуги у підготовці за короткими програмами, бізнес платитиме за підвищення кваліфікації персоналу не іноземним закладам, а українським вишам” – додала Олена Колеснікова.

Вона також розповіла, що у спадок від радянської системи нам дісталися застарілі, не актуальні для сучасного світу підходи до ринку праці. Яскравим прикладом є Класифікатор професій, який мав би виконувати роль статистичного довідника, а не регулювати введення професій на ринок праці. Водночас вже зараз ми маємо неабиякі здобутки у розбудові системи  кваліфікацій. Створено і успішно функціонує Національне агентство кваліфікацій, налагоджено багаторівневу роботу із професійними стандартами, створено умови і запущено перші Кваліфікаційні центри, унормовано роботу за частковими кваліфікаціями. Не кожна прогресивна європейська система має такі напрацювання.

Конференція на базі КНУ ім. Тараса Шевченка триває впродовж двох днів. Долучитися до заходу можна також у п’ятницю. Подробиці за посиланням.