Чому Україна знову ризикує стати сировинним придатком розвинених країн

Україна опинилася перед обличчям загрози припинення дії експортного мита на брухт, який є основною сировиною для металургійних підприємств. Закон, що передбачає економічно обґрунтоване підвищення мита з нинішніх 42 до 58 євро/тонна і продовження терміну його дії до вересня 2021 року, більшістю голосів ухвалено в парламенті 28 лютого. Однак днями у Верховній Раді з’явився проект постанови про скасування цього рішення. Якщо це станеться, наслідки для української економіки можуть бути дуже сумними. З урахуванням зростання цін на брухт у світі, обсяги його вивезення з країни продовжать зростати, а це призведе до зменшення обсягів виробництва на українських підприємствах, зниження обсягів експорту, зменшення валютних надходжень до країни і дестабілізації курсу гривні, кажуть експерти. За їхніми словами, підприємства металургійної галузі втратять можливість інвестувати в розвиток, підвищення зарплат співробітникам, що спровокує новий відтік кадрів за кордон. Всі в купі ці фактори призведуть до того, що Україна з часом втратить одну з небагатьох своїх високотехнологічних галузей і остаточно перетвориться на сировинний придаток розвинених країн

У Верховній Раді можуть переглянути ухвалене 28 лютого рішення щодо підвищення експортного мита на брухт чорних металів з нинішніх 42 до 58 євро/тонна та продовження терміну його дії до вересня 2021 року. Народний депутат Олександр Опанасенко зареєстрував проект постанови про його скасування, оскільки законопроект нібито “порушує права та інтереси громадян, надаючи неправомірні економічні преференції великим виробникам сталі за рахунок домогосподарств та інших учасників ринку, які втрачатимуть прибуток від зменшення ціни брухту”. Крім того, Опанасенко написав заяву голові Верховної Ради Андрію Парубію з проханням усунути порушення вимоги регламенту, які нібито було допущено під час ухвалення законопроекту про підвищення мита. 12 березня Регламентний комітет розглянув питання на своєму засіданні, але порушень регламенту не виявив. Однак виніс рішення запропонувати Раді шляхом голосування визначитися щодо ухвалення  або відхилення проекту постанови авторства Опанасенка.

Навіщо депутати підвищили мито на брухт

У пояснювальній записці до законопроекту, що передбачає підвищення експортного мита на брухт, наведено економічне обґрунтування такого рішення. У світі спостерігається стрімке зростання цін на брухт. Середньорічна ціна брухту чорних металів, які постачають на експорт у січні – жовтні 2018 року, зросла до 324,1 дол./т, що на 30% вище ціни 2017 року і на 81,6% вище ціни 2016 року. На цьому тлі скасування мит на нього (якщо новий документ не набуде чинності, то мито з вересня 2019 року складе всього 8,5 євро/т) призведе до безконтрольного вивезення цієї стратегічної сировини за кордон та її гострого дефіциту в Україні.

Верховная Рада

“Протягом останніх двох років ціна брухту зросла майже вдвічі: з 180 до 330 дол. на сьогодні Тому логічно, що мито на вивезення підвищується з 42 до 58 євро. Якщо закон не буде підписано або скасовано, різко зросте експорт брухту з України, що призведе до дефіциту сировини в Україні та, відповідно, зменшення обсягів виробництва металургійної продукції, до зменшення експорту металу та обсягу валютної виручки, що негативно позначиться на валютному курсі. Скоротиться кількість робочих місць”, – сказав економічний експерт Віктор Скаршевський.

Верховная Рада

 

При цьому навіть з умови нинішньої ціни брухту ціна тонни виробленої з нього та поставленої на зовнішні ринки продукції набагато вище, відзначають учасники ринку. “Тонна готової продукції, виробленої з брухту, наприклад, сталі, коштує 600 дол., ціна тонни труб і залізничних коліс може досягати вже 1-1,5 тис. дол. Різниця між вартістю тонни готової продукції та ціною, за якою брухт продається на експорт, це ті зарплати, які отримують люди, які працюють на металургійних та інших підприємствах. Це податки, які надходять до місцевих та державного бюджету”, – пояснив директор з корпоративних відносин промислової компанії “Інтерпайп” Дмитро Киселевський.

Він зазначив, що ринок заготівлі брухту в Україні переважно тіньовий. У тіні перебуває щонайменше 70% ринку. Ємність ринку заготівлі брухту металу в грошах оцінюється приблизно в 1 млрд дол. на рік. “Мито на експорт брухту – єдиний спосіб для держави стягувати податки з цього ринку, а також зрівняти в правах гравців, що грають на одному полі. Підприємства металургійної галузі працюють легально, платять всі податки і, виходить, перебувають у нерівних умовах. Тобто одні гравці працюють “у чорну”, податків не платять і мають одну собівартість, тоді як підприємства, які працюють “у білу”, ведуть легальний, прозорий бізнес, мають, відповідно, зовсім інші витрати”, – говорить Киселевський.

Учасники ринку наголошують, що до ухвалення закону, яким мито на експорт брухту було встановлено навіть на рівні 30 євро за тонну, українські підприємства відчували гострий дефіцит, що призводило до зниження обсягів виробництва та зупинок виробничих потужностей. Україна втрачала робочі місця, податки, а також валютну виручку, що негативно впливало на курс української валюти. Нині така ситуація може повторитися.

Що буде, якщо скасувати мито на експорт брухту

“Якщо законопроект (про підвищення мита на експорт брухту чорних металів) не буде підписано, металургійна галузь повернеться до ситуації, яка мала місце кілька років тому. У той час сучасне металургійне підприємство “Інтерпайп Сталь”, побудоване буквально з нуля в Дніпрі, мало по 60 днів простою на рік через відсутність сировини. Інші металургійні підприємства, я маю на увазі меткомбінати повного циклу, постійно перебували у стресовому стані, бо не могли знайти на внутрішньому ринку необхідних обсягів брухту для виробничої діяльності”, – зазначив голова Федерації металургів України Сергій Біленький.

Справді, завод компанії “Інтерпайп” було запущено тільки в 2012 році. “Це найбільша приватна інвестиція в Україні. У нього було вкладено близько 1 млрд дол. інвестицій. У той період, коли був страшний дефіцит брухту в 2015 році, цей завод простоював приблизно 60 діб на рік. Це ціна відсутності брухту. Протягом цих 60 днів люди недоотримували зарплати, підприємство не виконувало замовлення, не могло відвантажити продукцію клієнтам, відповідно до країни не надходила валютна виручка. Від цього постраждали всі”, – підтвердив Киселевський.

У разі реалізації найгіршого сценарію конкурентноздатність українських метпідприємств різко знизиться, говорять учасники ринку. “Ми не виключаємо в окремих випадках навіть їх зупинки. У будь-якому випадку це негативно вплине на собівартість і не дозволить підприємствам виконати ті амбітні плани щодо інвестиційних програм, збільшення зарплат у галузі. Це відбуватиметься в умовах високої трудової міграції з України кваліфікованих кадрів. Це може викликати черговий виток трудової міграції, зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, зменшення надходжень валютної виручки, що своєю чергою може негативно вплинути на курс гривні, яка останнім часом зміцнюється. Всі ці наслідки можуть мати місце в тому разі, якщо президент України не підпише закон (про підвищення мита на експорт чорних металів, – ред.)”, – заявив Сергій Біленький.

Скасування мита на вивіз брухту з України може призвести до втрати 30 тис. робочих місць, переважно в металургійній галузі, заявив глава об’єднання “Укрметалургпром” Олександр Каленков в ефірі телеканалу “112 Україна”.

У цьому випадку ризик того, що перетворення України на сировинний придаток інших країн світу зростає неймовірно, попереджають учасники ринку. “Якщо Україна стимулюватиме експорт сировини (а не готової продукції), це означатиме, що країна обрала шлях сировинної країни. Якщо ж Україна стимулюватиме переробку сировини в країні, то це означатиме те, що вона має майбутнє”, – сказав Киселевський.

З ним погоджується Сергій Біленький: “Країна вже втратила машинобудування, яке свого часу було дуже розвиненим. А нині ми можемо втратити підприємства металургійної галузі, які в нас досить високотехнологічні й можуть скласти конкуренцію підприємствам металургійної галузі з інших країн. Ми не повинні скочуватися в стан сировинного придатка Європи і повинні зберігати високотехнологічне виробництво, що дозволяє одержувати товари з високою доданою вартістю в Україні. І я сподіваюся, що це розуміє і президент, який має  визначити свою позицію щодо цього законопроекту”.

Скасування рішення щодо підвищення мит зіграє на руку мисливцеві за українським брухтом – анклаву РФ на території Молдови – невизнаному Придністров’ю, на території якого розміщено Молдовський металургійний завод. До речі, це підприємство працює на енергоресурсах, які постачають із Росії. Експерти не виключають, що деякі депутати, які є противниками мита, можуть бути лобістами як українських брухтозаготівельників, так і цього бізнесу РФ і Придністров’я.

У січні – жовтні 2018 року частка Молдови у вітчизняному експорті брухту досягла 59,8% проти 44% у рік перед тим. “З урахуванням того, що у 2016 році експорт брухту до Молдови не перевищував 0,6 тис. т, стрімке зростання поставок у 2017-2018 рр. свідчить про використання невизнаної частини території Молдови як зручної “гавані” для нівелювання вивізного мита, оскільки для місцевих металургійних підприємств всі супутні витрати повною мірою компенсуються прямими субсидіями. Наявною є практика недобросовісної конкуренції, яка послаблює ефект від дії експортного мита на брухт, що діє в Україні”, – йдеться в тексті пояснювальної записки до законопроекту № 9474.

Полює за українським брухтом і Туреччина, яка є конкурентом України на світовому металургійному ринку. Зазначимо, що країна останнім часом проводить протекціоністську політику, захищаючи свій ринок від поставок української металургійної продукції. Після запровадження Сполученими Штатами 25-відсоткового ввізного мита на металопродукцію Туреччина вжила аналогічних заходів. Рішення найбільшої світової економіки спровокувало ескалацію протекціонізму в інших країнах світу, які традиційно служили ринками збуту для металургійної продукції, виробленої в Україні.

Туреччина веде активну експансію й агресивно освоює зовнішні ринки. За даними Турецької асоціації експортерів сталевої продукції, за 10 місяців минулого року експорт турецької металопродукції зріс, порівняно з аналогічним періодом 2017 року, на 15,5%, до 16,8 млн т, і на 35,2% – у грошовому вираженні, до 12,4 млрд дол. Зазначимо, що оцінкою найвищого потенціалу Туреччини як країни – експортера металопродукції може слугувати той факт, що США при загальному рівні мита понад тарифної квоти 25% проти турецького металопрокату застосовують мито 50%. Незважаючи на такі заходи, Туреччина активно нарощує експорт як до США, так і на ринки ЄС.

На цьому тлі в нашій країні спостерігалося стрімке зростання обсягів імпорту чорних металів і продукції, виготовленої з них. На обсяги імпорту до України продукції з кодами 72 і 73 за УКТЗЕД протягом січня – жовтня 2018 року припадало 20,7% від обсягів аналогічної продукції вітчизняного виробництва, тоді як у 2015 році цей показник становив лише 13,4%. Зростання імпорту відбувалося випереджальними темпами, особливо стрімко в січні – жовтні 2018 року, коли імпорт чорних металів з Білорусі зріс на 56,1%, з Туреччини – на 87,1%, Китаю – на 60,4%.

При цьому всі країни захищають свої ринки, особливо ті, що мають металургійну промисловість, зазначає заступник генерального директора “Арселорміттал Кривий Ріг” Володимир Ткаченко. За його словами, наприклад, Єгипет, ухвалив рішення, що виключно підприємства, які виготовляють прокат, можуть імпортувати напівзаготовки. Це звужує можливості для потрапляння на свій ринок продукції, яка може скласти конкуренцію виробам, виробленим усередині країни. “Росіяни торік дозволили експорт брухту тільки через певні порти. Раніше дозволялося вивозити лом тільки через порт у Магадані. На український ринок готова продукція надходить абсолютно вільно. Наш внутрішній ринок є не захищеним, а щоб потрапити на зовнішні ринки, українським виробникам доводиться долати торгові бар’єри, а потім конкурувати з виробниками”, – сказав Ткаченко.

При цьому скасування рішення щодо підвищення експортного мита на брухт зведе нанівець усі позитивні результати, які було досягнуто за час його дії, кажуть експерти та учасники ринку. За даними об’єднання “Укрметалургпром”, за час дії підвищеного експортного мита на брухт – від жовтня 2016 року по вересень 2018 року – ефект був еквівалентним майже 1 млрд грн надходжень до державного бюджету від експорту. Зокрема, електрометалургія показала зростання на 37%, випуск труб зріс на 26%, виготовлення металоконструкцій збільшилося на 34%. На тлі стабілізації поставок брухту на українські метпідприємства (їх обсяг збільшився на 24%) метпідприємства – споживачі брухту підвищили заробітну плату своїм працівникам на 66% за два роки, було збережено близько 35 тис. робочих місць, отримано 3,2 млрд дол. валютної виручки.

Моделювання ефектів при різних сценаріях зміни мита на експорт металобрухтуВерховная Рада

“Запровадження експортного мита на брухт спочатку 30 євро/тонна, а потім 42 євро/тонна мало величезний позитивний ефект. За час дії мита зросли обсяги виробництва на електрометалургійних підприємствах на 34%, що є дуже важливим показником. Середня зарплата на металургійних підприємствах за час дії мита також дуже значно зросла: на сьогодні на підприємствах, які входять до складу Федерації металургів України, вона досягає 16 тис. грн. Це майже на 50% більше, ніж кілька років тому. Металургійні підприємства повного циклу не відчували перебоїв із забезпеченням сировиною, яке мало місце ще кілька років тому. Від запровадження мита не постраждала ані держава, ані металургійні підприємства, ані підприємства, що заготовляють брухт”, – наголосив Біленький.

Як підвищення мита впливає на зобов’язання України

Закон про продовження мита не порушує ані зобов’язань України перед СОТ, ані пунктів Угоди про асоціацію України з ЄС. Про відсутність бодай якогось негативного впливу від підвищення мита на взаємини між країнами в рамках співробітництва України з Європейським Союзом раніше неодноразово заявляли віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе і представники Міністерства економіки України.

“Реалізація запропонованих заходів (підвищення експортного мита на брухт) не суперечить міжнародним зобов’язанням України. Вони повністю відповідають нормам міжнародного торгового права в рамках СОТ та інших міжнародних зобов’язань України щодо регулювання зовнішньої торгівлі. Чинні засади в рамках системи Угод СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС дає Україні право запроваджувати певні регуляторні заходи, які вона вважає за необхідне для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки, зокрема під час війни або інших надзвичайних ситуацій у міжнародних відносинах”, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту № 9474.

Таким чином, подібні звинувачення на адресу закону вказують на повну некомпетентність їхніх заявників, мета яких, ймовірно, – за будь-яку ціну відновити схеми безконтрольного експорту стратегічної сировини за кордон, вважають опитані експерти. Учасники ринку та експерти висловили сподівання, що президент України підпише ухвалений Верховною Радою законопроект, а депутатам стане розсудливості не голосувати за постанову про скасування рішення, яке, очевидно, лобіюють “сірі” брухтозаготівельники.

“Металурги розраховують, що президент цей закон підпише, оскільки він є важливим для галузі, для держави, для економіки країни, важливим для наповнення бюджету, важливим для людей, які працюють у промисловості”, – сказав Киселевський, зазначивши, що з урахуванням того, що на металургійну галузь припадає четверта частина всього товарного експорту України, його зниження відчує економіка країни і кожен житель країни. “Якщо подивитися на історію законопроектів (про підвищення експортного мита), президент вже тричі їх підписував починаючи з жовтня 2016 року. Одного разу він повертав документ у Раду із зауваженням, що термін дії мита має бути змінено з двох на один рік. Тому, гадаю, президент і цього разу його підпише. Можливо, з таким же маневром, що скоротить термін з двох років до одного року, а можливо, й одразу підпише”, – упевнений Віктор Скаршевський.

“Це нормально – захищати власні економічні інтереси. Це приклад справді державницької позиції, прагматичної, що ведеться в інтересах економіки, політики держави. На жаль, таких прикладів наша Верховна Рада дає дедалі менше. Ми дуже сподіваємося, що президент ухвалить правильне рішення, і проголосований у відповідності з регламентом законопроект стане повноцінним законом, що позитивно позначиться на конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, що позитивно вплине на рівень відрахувань до бюджетів усіх рівнів, на рівні зарплат працівників галузі”, – додав Сергій Біленький.

Ну а поки цього не сталося, нинішні події довкола вивезення брухту з України дуже нагадують ситуацію з вивезенням лісу-кругляка з українських Карпат до Європи. Незважаючи на очевидність користі заборони на вивезення лісу, в Україні знайшлися його противники. Залишається тільки здогадуватися, що вони мають на меті.

Олена Голубєва