Починаючи з 06 червня 2024 року Конвенція МОП № 45 «Про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь-якого роду» (1935) має статус аброгованої рішенням Міжнародної конференції праці (112-а сесія). Водночас в Україні зберігається потреба у повному нормативному узгодженні. Внутрішні акти досі враховують вимоги скасованої конвенції та посилання на застарілі підходи. Є потреба у перегляді національного регулювання та приведення його у відповідність до актуальної міжнародної рамки.
Оновлена міжнародна рамка зосереджується не на загальних заборонах за статтю, а на гендерно нейтральній безпеці та індивідуальній оцінці придатності працівника. Відтак, доступ до підземних і суміжних робіт визначається однаковими для всіх критеріями: професійною кваліфікацією, медичною придатністю та результатами оцінки виробничих ризиків — а не статтю працівника.
Для підприємств гірничо-металургійного комплексу це означає необхідність актуалізувати підходи до допуску персоналу: застосовувати єдині стандарти охорони праці, забезпечувати належну ризик-оцінку, уніфіковані вимоги до кваліфікації та медоглядів без дискримінаційних обмежень, а також інфраструктуру та засоби індивідуального захисту, придатні для всіх категорій працівників.
Такий формат відповідає сучасним міжнародним нормам, розширює кадровий резерв і позитивно впливає на репутацію роботодавця.
