Трудова міграція: загрози за кордоном, або можливості в Україні

Олена Колеснікова, голова галузевої ради Федерації металургів України: 

“За даними рейтингу, який є складовою частиною аналітичного огляду Global Economy Watch, опублікованого міжнародною компанією PricewaterhouseCoopers (PwC) Україна посідає перше місце за прогнозними показниками втрати трудових ресурсів у 2019 році. Так, на сьогодні більше третини українських підприємств відчувають дефіцит кадрів, що викликаний трудовою міграцією. Останнім часом до сусідньої Польщі виїжджають як окремі люди, так і цілими сім’ями. За інформацією Міністерства соціальної політики України наразі за кордоном перебуває більше 3,2 млн трудових мігрантів з України. За неофіційними даними, трудових мігрантів більше у кілька разів. Наприклад, у сусідній Польщі працює більше 2 млн українських громадян. За оцінками Мінсоцполітики в цілому в міграційному процесі беруть участь від 7 до 9 млн чоловік на рік, враховуючи сезонні роботи. Однак у пошуках кращої долі заробітчани не завжди враховують труднощі, з якими доводиться стикатися, та наслідки, до чого це призводить.

Значна частина трудових мігрантів працюють нелегально, при цьому багато з них про це дізнаються лише тоді, коли, приміром, стається нещасний випадок на виробництві. Також звичною ситуацією є ненормований робочий день, недотримання техніки безпеки, виконання небезпечних для життя і здоров’я робіт, невчасна і неповна виплата заробітної плати. Українськім мігрантам загрожує небезпека опинитися у принизливих умовах існування.

Українські громадяни за мінімальні оклади виконують роботу, на яку не погоджуються поляки. Наприклад, польські сайти з пошуку роботи пропонують вакансії працівників рибопереробного заводу з роботою по 10-12 годин з понеділка по п’ятницю та повний робочий день в суботу. Тобто пропонується 56 – 70 годинний робочий тиждень. Крім того, працівнику потрібно самостійно сплачувати за оренду житла та харчуватись. При цьому заробітна плата пропонується від 18 500 до 20 500 грн.

Варто зазначити, що трудові мігранти не сплачують податки в Україні, і, як наслідок, втрачають право на отримання пенсії та не можуть претендувати на гарантований пакет соціальної допомоги.

Натомість в Україні підприємства гірничо-металургійної галузі, професії в якій є одними з найбільш високооплачуваних, пропонують роботу з 40 годинним робочим тижнем з дотриманням усіх норм трудового законодавства та з високою заробітною платою, яка виплачується офіційно. Так, за інформацією Федерації металургів України у січні 2019 року середня заробітна плата машиніста електровоза становила від 19 722 грн до 28 129 грн, люкового – від 14 644 грн до 29 595 грн, український сталевар отримав від 18 220 грн до 34 193 грн.

Українці, які мають бажання заробляти більше, можуть це робити і в Україні. Так, задля збереження кадрового потенціалу нашої держави підприємства гірничо-металургійної галузі вкладають чималі кошти в розвиток і навчання працівників та молоді. Роботодавці ГМК ініціюють ряд змін до законодавства про працю та освіту, забезпечують працівників повним пакетом соціальних гарантій, створюють умови для кар’єрного зростання, а також стимулюють працівників збільшенням розміру заробітної плати”.

Джерело: Федерація Роботодавців України