Для оновлення виробничих потужностей і технологій, бізнес часто замовляє дослідження. Однак через те, наукова діяльність не є пріоритетною для українських університетів, ми йдемо зі своїми запитами до науково-дослідних інститутів. В іншому випадку – до іноземних установ, віддаючи бюджети їм.
Під час вебінару “Підвищення якості та конкурентоспроможності вищої освіти в нових економічних умовах” таку думку висловила голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колеснікова. Захід організувала Запорізька політехніка в режимі онлайн.
“Нашим підприємствам періодично треба проводити дослідження. Наприклад, коли йдеться про використання шлаків в Україні, нові технології в енергетиці, екологічні проекти. Тому хочемо, щоб українські університети були місцем, де створюються інновації, проводиться моніторинг технологічних трендів та розробок. За такою логікою працюють іноземні виші: окрім навчання студентів, вони активно займаються ще й науковими дослідженнями, стежать за змінами на ринках. Після вони йдуть до бізнесу і разом працюють над оновленням технологій. Такий підхід, зокрема, дозволяє вищій освіті зберігати зв’язок із ринком праці, розуміти реальні потреби у підготовці спеціалістів. Ми хочемо, щоб українські виші були партнерами бізнесу”, – зазначила Олена Колеснікова.
Вона також додала, що вирішити ситуацію можна, якщо виші почнуть більше співпрацювати з науково-дослідними інститутами. Це також дозволить не розпорошувати бюджетні кошти по різних установах, а зосередити їх в одному місці. Наприклад, наукові інститути та виші можуть об’єднуватись для роботи над спільними проектами, подаватися на гранти.
Ще один запит роботодавців до закладів – розвивати “м’які навички” студентів. Це і про вміння працювати командою на спільний результат, проявляти гнучкість та стресостійкість.
Через постійне оновлення технологій як досвідчені, так і молоді працівники, мають бути готовими до безперервного навчання. Мова про підвищення кваліфікації, перекваліфікацію або опановувати нових навичок з нуля.
“Працівники мають уміти вчитися, бути відкритими до знань і швидкого перенавчання. Вже в університеті студентам треба пояснювати, що без швидкої реакції на зміни, вміння адаптуватись до них – не буде позитивних зрушень у кар’єрі. Додатково великий бізнес потребує знання іноземних мов. На підприємствах часто стоїть техніка від кращих світових виробників. Дуже складно організувати якісне навчання, підвищення кваліфікації інженера чи технолога, якщо він не знає мови і, відповідно, професійної лексики”, – пояснила Олена Колеснікова.
Нагадаємо, що раніше Спільний представницький орган сторони роботодавців та Федерація металургів України відстояли інтереси бізнесу перед комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
