Яких змін потребує Класифікатор професій – засідання Ради ФМУ

З Класифікатора професій необхідно зняти регулятивну функцію, залишивши статус статистичного довідника, як це і планувалось з початку його створення. Тоді він повністю відповідатиме Міжнародній стандартній класифікації професій (ISCO).

Зараз бізнес вимушений брати на роботу лише за тими професіями, які є в Класифікаторі. У підсумку втрачається зв’язок між реальними процесами на ринку праці і тим, що прописано в Класифікаторі. Водночас внесення змін до нього може зайняти більше року, а подекуди й два. За цей період на ринку праці вже з’являються інші кваліфікації, оскільки технології та обладнання розвиваються дуже динамічно.  

Альтернативою Класифікатора може стати Реєстр професій та кваліфікацій, який буде гнучкішим до змін на ринку праці і, водночас, створить правила гри для освітян – їм буде легше розуміти потреби роботодавців. Під час засідання Ради Федерації металургів України (ФМУ) в Кривому Розі учасники обговорили процедуру внесення змін до Класифікатора.

“Роботодавці мають формувати зміст Класифікатора, тобто система має працювати за принципом “знизу догори”. Натомість зараз роботодавців, які по суті є головними виконавцями Класифікатора, лише повідомляють про нововведення, і то не завжди. Процедура внесення нової професії або змін до вже існуючої кваліфікаційної характеристики на практиці майже не працює. Надмірна бюрократичність у роботі з Класифікатором та необхідність йому відповідати є суттєвою перепоною для бізнесу. Якщо ж нехтувати цим документом, на підприємства чекають штрафи”, підвела підсумки очільниця галузевої ради Федерації металургів України Олена Колеснікова. 

Вона також розповіла, що при внесенні до Класифікатора нової професії необхідно подати до неї кваліфікаційну характеристику. Водночас така характеристика може розроблятись тільки на професії, що вже існують в Класифікаторі. Застосування професійних стандартів взагалі не передбачено, що суперечить нормам Кодексу законів про працю. 

Разом з тим, ФМУ разом з Національним агентством кваліфікацій частково вирішили це питання. Нині Порядок розроблення професійних стандартів дозволяє розробляти професійні стандарти за професіями, яких немає в Класифікаторі. Після того, як профстандарти затверджуються, Мінекономіки має внести нові професії в Класифікатор. 

Ще однією проблемою у роботі з Класифікатором професій є його доступність. Наразі знайти останню редакцію Класифікатора практично неможливо. На сайтах державних органів, що відповідають за його наповнення та оновлення, немає посилань на повний текст документа. В інших джерелах не відображаються поточні зміни. Так, при перегляді наказу Міністерства економіки, яким вносилися зміни, міститься посилання “зміна не наводиться”. На сайті Мінсоцполітики можна ознайомитись лише зі сканованими версіями наказів про внесення змін до Класифікатора. Тобто актуальної повної версії Класифікатора професій у відкритому доступі та зручному форматі немає.

Нагадаємо, що під час засідання Ради також обговорювали законопроект щодо мобінгу.